Печать

Застосування принципiв ощадливого виробництва на підприємствах машинобудiвної галузi

Опубликовано в Бережливое производство в машиностроении

В останні роки в Україні істотно зріс інтерес до питань менеджменту, управління підприємствами, перетворення організаційних структур компаній. Сучасні фахівці вважають, що в ситуації, яка склалась необхідно здійснювати пошук виходу на вищий рівень розвитку підприємства, його конкурентоспроможності за допомогою використання нових технологій управління та методів збільшення доходів [1]. У таких умовах актуальною науковою проблемою є впровадження ощадливого виробництва.

Актуальні проблеми застосування ощадливого виробництва розглянуті у наукових працях багатьох вітчизняних та закордонних вчених. Вагомий внесок в розробку теорії підвищення ефективності управління належать таким видатним вченим: Дж. Вумеку, Д. Джонсу, М. Вейдеру, О. Е. Леві, Т. Луйстеру, Д. Теппінгу, М. Л. Джорджу, Г. М. Скударю та іншим.

Мета статті — розробка підходів до поліпшення технологічних процесів і підвищення їх продуктивності на електромашинобудівному підприємстві ПАТ «АВМ АМПЕР» на основі впровадження принципів TPS.

Виробнича система Toyota (TPS) («Ощадливе виробництво») являє собою унікальний підхід до виробництва [2]. Незважаючи на те, що рух за ощадливе виробництво став дуже популярним за кордоном і в Україні, більшість спроб створити його на вітчизняних підприємствах є поверхневими [3]. Компанії приділяють занадто велику увагу таким інструментам, як 5S і системі «точно в термін», не сприймаючи ощадливе виробництво як єдину систему його організації [2]. У випадку застосування TPS, в першу чергу, оцінюють виробничий процес з точки зору споживача [1—3].

Розглянемо практичні аспекти застосування принципів ощадливого виробництва на електромашинобудівному підприємстві ПАТ «АВМ АМПЕР».

ПАТ «АВМ АМПЕР» спеціалізується на виробництві й обслуговуванні розподільних пристроїв низької, середньої й високої напруги, призначених для об’єктів електропостачання у промисловості та на електростанціях. На досліджуваному підприємстві розроблено нові перспективні розподільні пристрої серії ВМ-1, ВМ-1-РН (рудничного виконання) (6—10 кВ) і ВМ-4 (35 кВ), з використанням мікропроцесорних блоків керування сигналізації та захисту, також представлене нове рішення камер збірних серії КСО-205.

Аналіз ділянки складання моторних приводів з метою визначення ступеня відповідності основним принципам ощадливого виробництва сприяє встановленню потенціалу прихованих можливостей. Першим етапом впровадження принципів ощадливого виробництва є побудова карти потоку створення цінності (рис. 1), яка допомагає «побачити» потік та сконцентруватися на ньому з баченням ідеального або поліпшеного стану.

Карта потоку поточного стану

Рис. 1. Карта потоку поточного стану

 

Карта потоку дозволяє поєднати різні характеристики виробів, які мають певну цінність як для споживача, так і для менеджерів організації. За її допомогою керівництво вирішує, які заходи слід провести спочатку, щоб значно зменшити час проходження процесу, ліквідувати зайві кроки, розібратися зі станом готовності операції. Як показала карта, реальний стан процесу у ПАТ «АВМ АМПЕР» далекий від оптимального. На ній чітко простежуються втрати при пересуванні виробів, втрати часу на очікування. При детальному аналізі процесу виявляються втрати від надлишкової обробки деталей. Візуалізація поточного стану і дані для розробки технологічної карти процесу сприяли накопиченню інформації, необхідної для опису ідеального стану процесу складання моторних приводів.

Тимчасові характеристики дуже важливі для досліджуваної ділянки, оскільки раніше облік не відбувався, що приводило до запізнення поставки моторних приводів на остаточну комплектацію. Збільшення обсягів виробництва, замовлень не дозволяє працювати робітникам у режимі, що був раніше. Необхідне чітке періодичне постачання готової продукції (приводів) на кінцеву комплектацію і, як результат, до замовника. Проведений аналіз дозволив визначити час циклу для кожного вузла приводу. Сьогодні час, що витрачається, наприклад, на складання силового блоку, складає 2 години 5 хвилин. З такою продуктивністю дільниця складання моторних приводів може забезпечити випуск 120 виробів протягом місяця. Але ці вироби надходять на ділянку остаточної комплектації роз’єднувача нерівномірно і великими партіями, що значно перевантажує працівників під час кінцевої комплектації. Оптимізуємо діяльність ділянки складання моторних приводів таким чином, щоб готова продукція надходила на комплектацію невеликими партіями. Авторські розрахунки дозволили визначити оптимальну величину партії (сім готових виробів на день), яка сприяє зменшенню завантаженості комплектувальника і забезпечує задоволення попиту споживачів у кількості 150 одиниць виробів щомісячно. Для забезпечення такого попиту на складання одного виробу витрачатиметься не більше 1 години 10 хвилин.

Аналіз карти поточного стану процесу дозволяє запропонувати оптимальний порядок виконання операцій, який полягає у зміні звичної послідовності складання основних вузлів, і скоротити час, що витрачається на «зайві» пересування на ділянці, а отже, здійснювати повне складання моторного приводу за менший час (табл.).

з/п

Назва операції

Інтервал

виповнення

операції,

годин

Час

здійснення

операції,

хвилин

Використовуване обладнання / інструменти

Робітник № 1

1

Підготовчі операції

8.00—8.20

20

 

2

Складання кнопкової станції (3шт.)

8.20—8.45

25

Електрична викрутка

3

Складання люстри (4шт.)

8.45—9.20

35

Електрична викрутка

4

Установка нагрівача на монтажну панель

9.20—9.21

1

Електрична викрутка

5

Установка пускача на монтажну панель

9.21—9.22

1

Електрична викрутка

6

Установка діодного мосту на монтажну панель

9.22—9.23

1

Електрична викрутка

7

Установка групи автоматів на монтажну панель

9.23—9.33

10

Електрична викрутка

8

Установка кнопкової станції на монтажну панель

9.33—9.43

10

Електрична викрутка

9

Установка люстри на монтажну панель

9.43—9.53

10

Електрична викрутка

10

Установка клемного ряду на монтажну панель

9.53—9.58

5

Електрична викрутка

11

Обв’язка схеми проводами

9.58—15.33

275

 

12

Установка блоку допоміжних контактів на монтажну панель

15.33—16.33

60

Електрична викрутка, свердлильний верстат

13

Комплектація приводу

16.33—17.00

27

 

Робітник № 2

1

Підготовчі операції

8.00—8.15

15

 

2

Складання кнопкової станції (4шт.)

8.15—8.50

35

Електрична викрутка

3

Складання люстри (3шт.)

8.50—9.15

25

Електрична викрутка

4

Складання вузлів та їх установок (установка нагріва-ча на монтажну панель, установка пускача на монтажну панель, установка діодного мосту на монтажну панель, установка групи автоматів на монтажну панель, установка кнопкової станції на монтажну панель, установка люстри на монтажну панель, установка клемного ряду на монтажну панель)

9.15—14.03

228

Електрична викрутка

5

Обв’язка схеми проводами

14.03—14.58

55

 

6

Складання блоку допоміжних контактів

14.58—15.58

60

Електрична викрутка

7

Обв’язка схеми проводами

15.58—16.53

55

 

 

Загальний час

448

 

Як випливає з таблиці час складання силового блоку (одного виробу) становить 1 годину 22 хвилини, що на 43 хвилини менше часу, який витрачався раніше. На основі використання графіка Ганта нами визначена оптимальна схема складання семи готових виробів щодня. Аналіз складання одного приводу дозволив виявити ще одне «вузьке місце» — простої учасників процесу, що пов’язані із закріпленням за кожним робітником вузького переліку лише «своїх» операцій. З впровадженням принципів ощадливого виробництва всі учасники мають бути взаємозамінними. Складаючи новий оптимізований графік, операції між робітниками мають бути розподілені таким чином, щоб забезпечити необхідний щоденний випуск готової продукції з ділянки і скоротити до мінімуму час простоїв.

Аналіз отриманого графіка Ганта є основою для створення карти здійснення процесу складання схеми управління моторного приводу МТ 50. Нами запропоновано оформити цю карту таким чином, щоб вона стала наочним інструментом для всіх учасників процесу. Розроблені авторами три карти для всіх основних вузлів моторного приводу, зокрема, для складання схеми управління (табл.) є однотипними. У кожній з них за робітниками закріплена чітка послідовність операцій з прив’язкою до часових інтервалів, що дозволяє своєчасно визначати місця, на яких стався збій.

Виконана авторами робота дозволила досягти таких результатів:

— визначено та проаналізовано можливість впровадження принципів ощадливого виробництва на дільниці складання моторних приводів для роз’єднувачів;

— розроблено карти складання схеми управління моторного приводу МТ 50 у ПАТ «АВМ АМПЕР», які дозволяють аналізувати поточний і вдосконалений стан процесу з впровадженням принципів ощадливого виробництва.

У результаті маємо збільшення продуктивності дільниці складання моторних приводів на 25 % і забезпечення безперервного потоку виробів на остаточну комплектацію роз’єднувача. Завдяки аналізу поточного стану виробництва і його можливостей запропоновані карти здійснення процесу складання моторних приводів. Впровадження принципів ощадливого виробництва на ділянці на прикладі двох основних критеріїв — зниження незавершеного виробництва та скорочення обсягів площ, що використовуються під складування матиме економічний ефект від усунення таких втрат, як зайве пересування та очікування (втрати часу).

Висновки

Ощадливе виробництво є складовою частиною стратегії насичення продукції новою якістю і досконалими технологіями. Впровадження системи ощадливого виробництва дозволяє точніше виявляти вади існуючих процесів, націлює на нові ідеї та створення досконалих технологій, тим самим забезпечує мінімізацію витрат виробництва.

Ощадливе виробництво сприяє підвищенню продуктивності, зменшує кількість помилок на діючому процесі, рівень запасів, нещасних випадків на виробництві, покращує використання виробничих площ, зменшує час виведення нових продуктів на ринок, час виконання замовлення, а також витрати на підвищення різноманітності продукції і собівартості в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Управління затратами підприємства : моногр. / Г. В. Козаченко, Ю. С. Погорелов, Л. Ю. Хлапьонов, Г. А. Макухін. — К. : Лібра, 2007. — 320 с.
  2. Ощадливе виробництво: концепція, інструменти, досвід : наук.-практ. вид. / [Т. В. Омельяненко, О. В. Щербина, Д. О. Барабась, А. В. Вакуленко] ; ДВНЗ Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. — К. : КНЕУ, 2009. — 157 с. : рис., табл. — (Серія Інноваційний університет)
  3. Бондаренко С. С. Передумови впровадження на підприємстві системи «Бережливе виробництво» / С. С. Бондаренко // Вісник Хмельницького національного університету. — 2009. — № 4. — С. 214—217.